У разі поспішного підписання документів по Green Deal, існують серйозні ризики для вітчизняних підприємств. Як цього не допустити та максимально використати можливості Green Deal для вітчизняної промисловості, говорили під час міні-форуму «Промисловість в умовах екологічної модернізації економіки The European Green Deal», ініційованого Аналітичним центром ФРУ. Модератором дискусії виступив директор центру Володимир Панченко.

Результати обговорення показали, що дуже швидкими темпами формується офіційна позиція держави щодо стратегії «зеленого переходу». Існує «КОНЦЕПЦІЯ «зеленого» енергетичного переходу України до 2050 року», яку оприлюднив Кабінет Міністрів України. Є періодичні заяви урядовців щодо одностайної підтримки економічного курсу ЄС Green Deal. У квітні 2020 року опубліковано аналітичний документ «Європейський зелений курс: можливості та загрози для України», підготовлений громадськими організаціями.

Однак висновки, що озвучуються на сьогодні і які служать дороговказом для формування позиції щодо приєднання до виконання програми ЄС, засвідчують неглибоке пропрацювання питань промислового розвитку, відсутність у дискурсі детальних розрахунків впливу на макроекономічні показники та на показники окремих секторів і підприємств.

Також у вказаних документах немає опису джерел, за рахунок яких буде здійснюватися модернізація українських підприємств.

Відтак, у разі швидкого підписання документів по Green Deal, існують серйозні ризики для існуючих підприємств, що стосуються їх конкурентоздатності і самого існування.

А також ризики невикористаного потенціалу розвитку української економіки через нечітку переговорну позицію.

Про це й ішла мова на круглому столі.

Станіслав Зінченко, директор інформаційно-аналітичного центру GMK Center, зазначив, що потрібно мати продуману екологічну політику, яка стосується не тільки безпосередньо довкілля, але і враховує інтереси усіх стейкхолдерів – як держави, так і суспільства, і бізнесу. Однією з загроз «зеленої» політики Європи є прикордонний вуглецевий податок (СВАМ), він може коштувати українським підприємствам 560 млн євро щорічно, що негативно вплине на доходи держави від експорту та на валютні надходження.

ГМК Центр рекомендує розробити реалістичну дорожню карту приєднання до ЄЗК з чіткими джерелами інвестицій та інструментами фінансування. Запустити систему моніторинга та ввести торгівлю квотами – згідно наших зобов’язань перед європейськими партнерами. Необхідно також терміново розбудовувати державну систему стимулювання та підтримки енергоефективності, декарбонізації, екомодернізації промисловості, наприклад фонди для залучення міжнародної технічної та фінансової допомоги. ЄЗК – може стати можливістю для України в модернізації промисловості.

Олена Омельченко, керівник практики міжнародної торгівлі «Ілляшев та Партнери» підкреслила, що позиція ЄС по «Зеленому переходу», це не тільки про екологію, це захист ринку і власних компаній, це неопротекціонізм. ЄС буде вводити податки на викиди на підставі екологічних вимог – і зможе відстоювати свої позиції в СОТ. Тому українському бізнесу потрібно не стояти осторонь процесів, а пропонувати свою позицію Уряду і відстоювати її.

На думку експерта, ЄС буде жорстко захищати позиції які будуть підписані, і будь-які відступлення будуть проблематичними, прикладом можна вважати сьогоднішню позицію по лісу-кругляку.

Український бізнес має широкі можливості для свого розвитку в рамках Green Deal, особливо у створенні циркулярної економіки (може бути створено багато підприємств по переробці відходів) тому потрібно не тільки боротися з викидами, але і використовувати позицію конструктивно.

Бізнес повинен формулювати завдання для Уряду і зберігати інституційну пам'ять по угодах, тому що урядовці міняються занадто часто. Захист має комбінуватися з використанням можливостей, які надає Green Deal. Потрібно провести переговори по збільшенню часових термінів щодо приєднання.

Заступник міністра Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України Віталій Немілостівий зазначив, що Мінстратпром буде курувати промисловість і енергетику в питанні Green Deal, тому міністерство відкрите для роботи з експертами. Віце-прем’єр – міністр Уруський доповідатиме про це питання на засіданні РНБО, тому потрібно підготувати спільну позицію бізнесу і уряду, щоб не було порушено національні інтереси. Міністерство має вже пропозиції підприємств по справжній співпраці для стимулювання інвестування в покращення екологічного стану, наприклад у питанні надання урядом гарантії на залучення кредиту та відшкодування відсотків по кредиту. Міністерство вважає, що можливо більш ефективно використати проекти міжнародної технічної допомоги і направити кошти на інтенсивне фінансування модернізації промисловості, в тому числі в рамках Green Deal. Міністерство погоджується в тому що концепція і далі програма по Green Deal повинна включати вимоги реформування промисловості. Потрібно сконцентруватися на 10 пілотних проектах і почати їх втілювати – це буде сигнал для інших компаній надавати свої проекти.

Євген Іванов, начальник відділу аналізу і прогнозування міжнародної торгівлі Інституту інформатизації та моделювання економіки підкреслив, що за рахунок підняття тарифу на СО2 економіка впала на 0,06%. Але фонд для модернізації не наповнюється. Кошти направляються на загальний фонд бюджету і використовуються не для екологічної модернізації.

Ігор Гужва, голова правління ГО «Центр розвитку ринкової економіки CMD-Ukraine”» впевнений, що Зелений курс ЄС - це неопротекціонізм, тому що ЄС забороняє іншим країнам вдаватися до тих заходів, які плануються в рамках Green Deal. Україна не повинна намагатися перевершити саму себе, у нас і так впала промисловість. Відповідно до Паризької угоди від 2015 р. передбачено скорочення викидів до 2030 року на 40% відносно 1990 року. Проте, лунають заклики що у рамках Другого національного визначеного внеску України (НВВ) викиди мають бути скороченні ще більше - на 50 - 60%.

Але ж падіння переробної промисловості триває. Він запропонував:

✔️Визначити терміново оптимальний рівень НВВ – 2020-2021 рр.
✔️Визначити вартість Green Deal для економіки.
✔️Розробити і запропонувати переговорну позицію міністерствам
✔️Аналізувати ті закони, які подаються для протидії занадто оптимістичним позиціям стосовно Green Deal.

Олексій Самовалов, старший партнер компанії KSP Strategies, зазначив, що ЄС планує виділяти на напрямок не менше 1 трлн доларів протягом наступних 10 років, а в Україні джерела не визначено. Тож запропонував надати пропозиції компаній щодо залучення коштів ЄС на модернізацію як у вигляді бондів, так і гарантій, в тому числі місцевих, розширення можливостей банківської системи за рахунок лібералізації в сфері надання кредитів та застосування проектного кредитування.

Найближчим часом Аналітичний центр ФРУ запропонує членам Федерації детальний аналіз потенційних наслідків та можливостей Green Deal для України у розрізі конкретних секторів.

Шаблон сайта скачали с JooMix.org